Кожен християнин прагне духовного зростання. І багато можна почути й прочитати строгих ідей. Але не впадаймо у крайнощі.
Смиренний має мати себе за ніщо? Нема провини в тому, щоб в мирі й любові постояти за себе – це не суперечить покорі. Не думати про те, що скажуть люди? Варто не перейматися, якщо вас обмовили чи очорнили, але дбати за добре ім’я- це обов’язок християнина; і є особи, рішення яких впливають на наше життя.
Бути безсрібником? Варто не бути грошолюбом, але людина має дбати про стабільний заробіток, щоб мати кошти на проживання.
Постити перед Богослужінням, чувати до ранку? Якщо здоров’я дуже добре, то можна спробувати; молитва- це важливо, але маємо одне тіло, яке є храмом Святого Духа і його теж потрібно шанувати. Дбати тільки за внутрішню красу? Внутрішня краса- це супер, але немало хлопців чи дівчат, роботодавців звертають увагу на зовнішність. І дбати за те, щоб мати нормальну вагу, чисту шкіру обличчя, добре пахнути – це цінувати своє здоров’я, яке є даром Божим.
І поміркованість є чеснотою, а непоміркованість – одним з головних гріхів.
